• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Корисні посилання

Корисні посилання

На допомогу класному керівнику (бесіди)

Поговоримо про совість і сором, справед­ливість, чесність і порядність

Мета. Розповісти учням про позитивні моральні якості людини, значення цих якостей для форму­вання особистості.

План

1. Совість і сором - сутність людини.

2. Як ти розумієш «справедливість»?

3. Найбільші благодіяння - чесність і по­рядність.

Хід бесіди

1. Загальнолюдські цінності - це загальні най­вищі цінності, прийнятні для всіх людей, неза­лежно від соціальної і національної приналеж­ності. Важливе значення мають совість і сором -глибинні інтимні почуття, що виражають стосун­ки, відповідальність людини за свої слова та вчин­ки. У цих якостях найбільше виявляється сутність людини, її природа. Але щоб совість «за­говорила», одного розуму недостатньо, важливи­ми є знання моральних норм і цінностей. Невдо­волення собою, прагнення до досконалості- рятівні почуття. Поступаючись своїми принципами, переконаннями, ми часто змінюємо себе, свою совість. На жаль, совісність у побуті усе більше втрачає свою значущість.

2. Не менш важливе значення має у виробничій, навчальній практиці справедливість. Вона потрібна всім, але розуміють її по-різному. Добре і для одних людей не завжди е таким і для Справедливість потрібна, насамперед, у взаєминах між людьми. Відрікаючись від неї, ми порушуємо взаєморозуміння і вплив один на одного.

Людина, яка живе в суспільстві, не може не замислюватись над тим, як ставляться до неї навко- лишні, як оцінюють її вчинки, діяльність. У ксжного є потреба у визнанні його переваг, об'єктивному оцінюванні.

Почуття честі закладене в кожній людині, воно не повинне переростати в марнославство. Не менш небезпечна й інша крайність - комплекс неповноцінності, недооцінка своїх можливостей, цього приводу Ф. Достоєвський говорив: «Людство гине від недостатньої поваги до себе».

3. З усіх благодіянь з давніх часів найбільшими вважаються чесність і порядність. Це впевненість правоті, щирість, прагнення підтримувати загальноприйнятий порядок, єдність слова і діла. На жаль, пообіцяти і не зробити - зараз настільки по­ширене явище, що перестало засуджуватись людьми. Масові опитування, спостереження показують, найбільш престижною моральною якістю є порядність. Вона носить збірний характер - це принциповість, об'єктивність в оцінці людей, вимогливість до себе й інших, шляхетність душі, прагнення прийти на допомогу, підтримати тощо. Але частіше за все ця якість виявляється вибірковою, певних обставин. «Хто порядний за випадковістю, - говорив Сенека, - той не може обіцяти, що буде завжди таким». Але одних знань недостатньо, щоб знати, як чинити. Біда в тому, що соціальне середовище, засоби масової інформації, І, дорослі не завжди дають дітям гідні приклади. Важливо врахувати, що ви будете жити в складний час. Це вимагатиме від вас не лише концентрованої і застосованої на практиці інформації, а й комплексу позитивних особистісних якостей, що раніше не були такими престижними» (завзятість, рішучість, товариськість, уміння працювати в групі). Для життя в умовах ринкової економіки, де правлять закони приватної власності, конкуренції, особливо важливо знати, куди йдеш, знати свої можливості, щоб робити правильний вибір, свідомо обирати професію з можливістю швидко адаптуватися. Важливими якостями тут є «спрямованість, моральна стійкість, особиста активність, що багато в чому визначаються відомістю, почуттями, ідеалами.

Хочеться закінчити словами журналіста Ірини Пруст, яка навіть прикута до ліжка говорить: «Я, і раніше вірю, що щастя людини у ній самій, залежить воно не від того, як складається доля, насамперед від того, що являє собою сама людина і її внутрішній світ».

Самовдосконалення

Мета. Розвивати в учнів почуття самоконтролю, самодисципліни, відповідальності за вчинки.

План

1. Почуття і вчинки.

2. Стань собі другом.

3. Етапи самовдосконалення.

Хід заняття

1. В. Сухомлинський писав: «Духовний світ людини починається з розвитку в неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю, ро­зум, формують ставлення до себе, до природи, до праці, до інших людей, роблять людину більш цікавою і оригінальною».

- Як ви думаєте навіщо потрібні людині почуття?

- Як почуття впливають на вчинки людей?

- Як впливають на ставлення до тебе доброта, дружба або ненависть чи цинізм у твоїх вчинках?

- А як впливає ставлення до себе на стосунки з іншими людьми?

- Що означає реальна самооцінка?

2. Отже, ставлення до себе - це і уміння пра­вильно оцінювати свої вчинки та думки, бачити в собі не тільки достоїнства, а й недоліки, а саме головне - мати бажання самовдосконалюватись. Такі почуття як самоконтроль, самодисципліна, сором'язливість утримують людину від протиправних дій, що знижують самоповагу. Давайте розберемось у цих поняттях. Як ви розумієте, що таке самоконтроль?

(Уміння вчасно зупинитися, бути безкомпромісним, до себе, не робити так, як не хочеш щоб робили з тобою)

Самодисципліна - не тільки знати правила по­ведінки, а й дотримуватись їх, уміння проявляти волю для вдосконалення характеру.

— А що хорошого у сором'язливості, скажете ви? (Сором'язлива людина не чекає винагороди чи визнання за свої вчинки)

- Які синоніми можна дібрати до слова со­ром'язливість?

(Скромність, тактовність)

- Яку людину можемо назвати «доброчинною»?

- (Доброчинна людина, як правило, безкомпромісна до себе івеликодушна до інших)

Існує повір'я, що людина неминуче розплачується за зло, яке заподіяла іншим. Ненависть, зло, егоїзм бумерангом повертаються до тих, хто їх продукує.

Людина не прогресуватиме, якщо не самовдосконалюватиметься.

3. Можна виділити такі етапи самовдосконалення:

- Визнай свої помилки.

- Правильно проаналізуй їх.

- Повір у себе - стань таким, як хочеш.

Кожний наступний етап неможливий без попе­реднього. Отже, перш ніж займатись самовдоско­наленням, займись самоаналізом: напиши на па­пері риси характеру, які ти хочеш у собі змінити, виховати, позбутися. Повір, що ти зможеш це зробити - і в тебе все вийде. Бажаю успіху!

На гачку у нікотина

Мета. Розповісти учням про вплив нікотину на дитячий організм та наслідки згубних звичок; ви­ховувати в учнів навички здорового способу життя

План

1. Що таке «ризик-фактор»?

2. Шкідливість куріння для дітей.

3. Історія виникнення куріння.

4. Чому починає палити шкільна молодь?

Хід бесіди

1. Близько10-15 років у медицині з'явив­ся новий термін - «фактор ризику» або «ризик-фактор». Він означає, що у розвитку тих чиінших захворювань велику роль відіграють ураз­ливі фактори навколишнього середовища: мало­рухливий спосіб життя, нераціональне харчуван­ня, стресове навантаження...

Куріння, вживання алкоголю, наркоманія, окрім безпосереднього шкідливого впливу, стають універсальними ризик-факторами, здатними вик­ликати сотні різноманітних хвороб.

Куріння тютюну - одна з найшкідливіших зви­чок, небезпечних не лише для самих курців, але й для присутніх.

Дедалі частіше жертвами тютюнового агресора стають молоді люди, учнівська молодь, а також жінки дітородного віку.

Майбутні матері, які курять, не лише занапа­щають своє здоров'я, але й народжують непов­ноцінне потомство, тому що тютюнова отрута ура­жує його генетичний апарат, затримує фізичний і психічний розвиток.

Куріння забирає здоров'я тисячі людей. Тютюн -причина 95% випадків захворювань на рак легенів. Ті, хто багато курить, хворіють на рак легенів у 15-30 разів частіше, ніж некурці. Курці у 15 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше - на виразку шлунка.

З'явився навіть новий термін - «хвороби, пов'язані з курінням». Усі курці хворіють на хронічний запальний процес у бронхах (хронічний бронхіт курця - офіційний діагноз терапевта). На певному етапі систематичне куріння можна розглядати вже не як звичку, а як хворобу.

Абстинентний синдром - хворобливі явища при припиненні куріння - призводить у подальшому до таких .захворювань як бронхіт, пневмосклероз, злоякісні пухлини...

2. У дитини, яка дихає тютюновим димом, порушується обмін речовин, насамперед – засвоєння цукру, необхідного для живлення тканин організму; який розвивається. Це проявляється у швидкій втомі, млявості.

Дим затримує дуже корисні для дитини ультрафіолетові промені. Перебування дитини в наку реній кімнаті нерідкоє причиною головного болю, поганого апетиту, роздратованості, відставання фізичному розвитку.

У декількох взятих під контроль школа найбільша кількість невстигаючих учнів виявилась у тих класах, де багато школярів курять.

3. Тютюн як представник дикої флори був відомий у стародавні часи і в Європі, і в Азії, і в Африці. Листя його спалювали на вогнищі і одурманююче діяв на людей.

Поширення тютюну серед народів світу пов'язують з іменем Колумба, який разом із членами команди вперше побачив аборигенів, котрі курили або жували тютюн.

У другій половині XVI ст. насіння тютюну везли в Європу, а на початку XVII століття одержав «прописку» на родючих землях України. Тютюн почали вважати ефективним лікувальї засобом, проте досить швидко виявилося, що особливо його дим ускладнює захворюваї переважно легеневі. Пізніше переконалися, тютюн негативно впливає на перебіг вагітності.

4. Одна з причин куріння серед молоді - цікавість. За даними соціологічних опитувань курити з цікавості почали до 25% учнівської молоді. Друга причина - наслідування дорослих, родинах курців кількість дітей, що прилучалась до сигарети, становить понад 70%. У поширенні цієї звички певну роль відіграє і своєрідна «спокуса» курцями, у ролі яких виступають «друзі»- старші за віком учні. У школах курці вважають некурців боягузами, несамостійними.

Підсвідоме спрацьовує бажання здаватися дорослим, самостійним. Основна причина поширення куріння серед дівчат - мода, хочуть звернути на себе увагу. Більшість школярів знає, що куріння шкідливе, проте наслідки куріння здаються їм досить віддаленими і невідчутними у, повсякденному житті. Це трапляється переважно у віці до 17 років.

Отже, почати курити легше, ніж покинути. Французький філософ Ларошфуко казав: «Мудра людина розуміє, що краще заборонити собі захс лення, ніж потім із ним боротися». Тож краще не починати! Бережіть своє здоров'я та здоров’я інших!

ВІЛ/СН1Д. Знання і розуміння

Мета. Вчити учнів розрізняти поняття ВІЛ-інфекція; ВІЛ-позитивна людина, ознайомити із шляхами зараження інфекцією та: методами запобігання захворюванню; виховувати в учнів відповідальність за свої вчинки та уміння вислововати підтримку або надати реальну допомогу ВІЛ-інфікованій людині.

Обладнання. Титульний лист з назвою журналу, сторінки журналу; зміст журналу; тест «Ваші знання»; листи в редакцію; література з теми; за­кон України «Про запобігання захворювання на-селення на СНІД».

Учитель. Вітаю всіх присутніх. Сьогодні наше заняття буде проходити у формі усного журналу. Я сьогодні виступатиму у ролі редактора журналу, а .будуть журналістами,які відповідатимуть за рубрики журналу. Також ми запросили на наше сідання компетентних людей, які допоможуть нам пізнатити і зрозуміти тему сьогоднішнього номеру журналу, а саме: «ВІЛ/СНІД. Знання і розуміння». (На дошці вивішується зміст журналу: Рубрика «Поговоримо про...» Сторінка № 1. «ВІЛ/СНІД. Шляхи передачі» Рубрика «Діагноз: ВІЛ-інфекція» Сторінка № 2. «Основні стадії ВІЛ» Рубрика «Валіза лікаря»

Сторінка № 3. «ВІЛ не передається» .

Рубрика «Моменти Істини .

Рубрика «Ви нам писали» .

Сторінка № 4. «Запобіжні заходи»

Рубрика«Книжкова полиця» .

Виставка літератури.

Рубрика «Перлини мудрості».

Епіграфом сьогоднішнього номеру я вибрала слова французького філософа Ларошфуко: «Мудра людина розуміє, що краще заборонити собі захоп­лення, ніж потім із ним боротися».

У кінці нашого заняття ми ще раз повернемося до цих слів і ви переконаєтеся у їхній правоті.

Чому саме така тема? В Україні щороку зростає кількість ВІЛ-інфікованих людей незважаючи на рекламу здорового способу життя та інформовавість населення. За офіційними даними Ук­раїнського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, за період від 1987 року по грудень 2004 року зареєстровано понад 74 тисячі ВІЛ-інфікованих, віком від 15 до 49 років, але це лише за­реєстровані хворі. Більшість людей вважає, що ця хвороба ніяк їх не стосується, що вона ніколи не може їх уразити. Однак кожному потрібно знати шляхи проникнення вірусу в організм і щоб вжи­ти надійних запобіжних заходів і правильно пово­дитися з тими, кого вже уразив цей вірус.

Відкриває наш журнал рубрика «Поговоримо про...» Надаю слово відповідальним за цю рубрику.

1-й журналіст. Кажуть, що вірус спочатку був небезпечний тільки для мавп, бо виявлено його вперше у мавпочок, які жили в Африці у сільсь­ких поселеннях. Він мав назву ВІМ - Вірус Іму­нодефіциту Мавп і мільйони років жив у їхній по­пуляції. А нещодавно цей вірус здійснив мутацію і набув здатності інфікувати людей.

Тепер його називають ВІЛ - Вірус Імунодефіци­ту Людини.

Сторінка № 1.

2-й журналіст. Шляхи передачі вірусу

СНІД - це остання стадія ВІЛ-інфекції. Вова починається тоді, коли в організмі виникає за­гальний імунодефіцит. СНІД розшифровується як Синдром Набутого Імунного Дефіциту. Імунна система людини не діє відповідним захисним чи­ном і через це збільшується вразливість організму до бактеріальних та вірусних інфекцій, підви­щується схильність до виникнення злоякісних пухлин.

Рубрика «Діагноз: ВІЛ-інфекція»

Сторінка № 2

(Озвучення другої сторінки журналу «Основні стадії протікання ВІЛ-інфекції»).

.3-й журналіст. Людина, яка потрапила в ризи­ковану щодо ВІЛ ситуацію, може занепокоїтись з приводу ймовірного зараження. Підтвердити або спростувати це можна за допомогою тесту.

Тест на ВІЛ - це аналіз крові для виявлення ан­титіл до ВІЛ. Їх наявність (позитивний резуль­тат тесту) свідчить про те, що людина інфіко­вана. Перед тестом і після нього (незалежно від результату) людині пропонують консультацію. Результат тесту ій повідомлять через кілька днів.

4-й журналіст. Результати тесту є достовірни­ми на 99%. Але існує імовірність, коли тест мо­же не виявити захворювання у ВІЛ-інфікованого, позаяк антитіла утворюються впродовж перших 2-12 тижнів. Отже, якщо результати аналізу, зробленого у перші тижні після зараження, вияв­ляться негативними, людині варто через 3 місяці повторити тестування.

Статистичні дослідження серед людей, що жи­вуть з ВІЛ, засвідчили, що чим більше проходить часу, тим більша вірогідність того, що імунна система: буде дужче вражена і в більшості інфікова­них розвинуться інфекційні захворювання або пухлини. Ця статистика відображає лише за­гальні тенденції: кожна людина має індивідуаль­ну реакцію організму на ВІЛ, яка може або приз­вести до клінічних виявів захворювання, або ні.

Збудники інфекцій постійно присутні навколо нас, і з ними імунна система здорової людини заз­вичай справляється без проблем. Вони стають проблемою лише тоді, коли імунна система не працює належним чином і інфекції активізують­ся. В організмі людини є також особливі клітини. Якщо імунна система ушкоджується, ці клітини можуть викликати опортуністичні пухлини або навіть рак.

ВІЛ також може вплинути безпосередньо на ор­ганізм, уразити імунні клітини мозку. Тоді пору­шується робота центральної та периферійної нер­вової системи.

Перш ніж поставити діагноз «СНІД», лікарі вивчають велику кількість симптомів і проводять тестування. Немає єдиного тесту на СНІД. Лікарі шукатимуть одну з опортуністичних інфекцій або рак при імунній недостатності.

Рубрика «Валіза лікаря»

(На заняття запрошується лікар, який висвітлює проблему з медичної точки зору і відповідає на питання).

Редактор. До нас у редакцію прийшли листи, на які може дати відповідь лікар.

Лист №1

Я пройшов тест на ВІЛ. Результат позитив­ний. Не знаю, що робити, може результат по­милковий? Тепер усі дізнаються, що я ВІЛ-інфікований.

Лист без підпису

Лист №2

У таборі жила у кімнаті з дівчатами. Як зго­дом з'ясувалося, серед нас була дівчина ВІЛ-інфікована. Уночі нас кусали комарі. Чи треба ро­бити тест на ВІЛ? Я чула, що він передається через кров.

Іра

Лист М З

Одного разу на дискотеці я поцілувалася з хлопцем, який був мені малознайомий. Потім мені сказали, що він наркоман і, можливо, ВІЛ-інфікований. Чи могла я заразитися?

Алла

Сторінка № З

(Озвучення сторінки).

- Сьогодні людству відомо понад 200 вірусів.Переважна більшість хвороб, що їх спричинюютьвіруси, є невиліковними, і вакцини від них не ви­найдено. Але це не означає, що немає ліків, якімогли б пригнічувати розвиток або розмноження різноманітних вірусів.

- Майже щороку з'являються ліки від цієї недуги»

В Україні кожній людині надається безкоштовне лікування.

Належну медичну допомогу можна отримати в усіх обласних СНІД-центрах. У належний спосіб дбаючи про своє фізичне та психічне здоров'я, ВІЛ-інфікована людина може прожити довге повно- цінне життя, народжувати і виховувати здоро вих дітей. Адже за належних профілактичних заходів та сучасних технологій допомоги під час пологів кількість ВІЛ-позитивних немовлят можна знизити з 30% до 1-5%.

Рубрика «Моменти істини»

Редактор.Отримати діагноз «СНІД» - серйозне випробування для людини та її близьких. Фізично вона ще довго може почуватися добре, але її психологічний стан багато в чому залежить від розуміння, співчуття і підтримки тих, хто її оточує. Саме в такі моменти люди розуміють, хто є їхніми справжніми друзями, хто їх справді любить.

Що ж ми можемо зробити для тих, хто живе віл?

Психологічний аспект проблеми допоможе розв'язати психолог нашої школи.

(Після бесіди психолог роздає усім присутнім сердечка з порадами).

Серце друга

- Привітайся

- Захисти

- Сядь поруч, - Вислухай

- Зателефонуй

- Візьми за руку

- Запроси на свято

- Запитай чи потрібна допомога

- Прийди або запроси у гості

- Познайом зі своїми друзями

Рубрика «Ви нам писали»

Редактор. Журналісти, відповідальні за цю рубрику, підготували листи і зараз нас з ними ознайомлять.

В одному з медичних закладів протягом кількох років проживали діти з діагнозом ВІЛ-інфекція. Їх добре доглядали й оберігали. У приміщенні постійно прибирали і через це там завжди був запах дезинфекції. Малюків не виводили на двір. У було багато іграшок, але їх складали так ви-соко, що діти не могли дістати. Цілісінький день вони нічого не робили. З ними ніхто не грався, їх н ічому не вчили. За все своє життя (а деяким малюкам було по 5-6 років) вони бачили тільки стіни і людей у білих халатах. (Обговорення листа).

- Як ви думаєте, дії цих лікарів правильні?

- Чи могли дії лікарів бути інакшими?

- Які права порушились у цьому закладі? Оберіть із запропонованих:

*право на безпеку;

*право на отримання медичної допомоги;

* право на інформацію;

*право на досягнення максимально можливого рівня фізичного і

психічного здоров'я;

*право на роботу;

*право дітей на навчання і всебічний розвиток своїх здібностей;

*право на добровільне і конфіденційне тестуван­ня на ВІЛ-інфекцію;

*право на збереження лікарської таємниці.

Лист від ВІЛ-інфікованої

Це нелюдське і досить жорстоке ставлення досить поширене суспільне явище. Дізнавшись про діагноз СНІД їх нерідко звільняють з роботи, залишають без засобів існування, виганяють з дому, забирають у них дітей, не думаючи, що вони і так покарані, їм відмовляють у наданні не-обхідної медичної допомоги та інших послуг, їх уникають знайомі, друзі, родичі, сусіди, колеги.Слід пам'ятати, що епідемія найбільш процвітає там, де панують упередженість і неуцтво, які заважають проведенню масової профілактики. Ми повинні знати запобіжні заходи, щоб не заразитись і не потрапити в число інфікованих. І один висновок: дискримінація ВІЛ-інфікованих спонукає людей уникати обстежень, а це теж призводить до поширення інфекції.

Сторінка № 4.

(Озвучення сторінки).

Редактор. Не забувайте, що профілактика ВІЛ дуже проста й доступна кожній людині: ці безпечні статеві стосунки та стерильні медичні інструменти, ви зараз у такому віці, коли не треба поспішати до надто близьких стосунків, якщо існує багато інших способів доказу вашого кохання.

Що стосується зараження через ін'єкції, вжи­вання наркотичних речовин, думаю не зайвим бу-

де нагадати, що з усіх споживачів наркотиків 79% почали з «травки» , з однієї затяжки, щоб підтрима­ти компанію. Так одного разу можна прокинутись із майже найстрашнішим діагнозом - «СНІД». Запитайте себе: «А чи варто це починати?»

Рубрика «Книжкова полиця»

Бібліотекар нашої школи підготувала виставку літератури, зі змістом ви можете ознайомитись, узявши книгу в бібліотеці.

Рубрика «Перлини мудрості»

Сторінка № 5

Як ви розумієте вислови:

Мудра людина розуміє, що краще заборонити собі захоплення, ніж потім із ним боротися.

(Ф. Ларошфуко)

Здорова людина - це найдорогоцінніше створіння.

(Т. Карлейль)

Коротке життя ми не отримуємо, а робимо його таким.(Сенека)

Додаток

Сторінка № 1

ВІЛ

Вірус - збудник інфекційних хвороб.

Імунодефіцит - зниження функцій імунної сис­теми.

Людина - організм, в якому розмножується вірус.

Шляхи передачі

• Статевий контакт з ВІЛ-інфікованим.

• Контакт крові з кров'ю (при переливанні, пора­ненні інфікованими інструментами).

• Перинатальна передача від матері до дитини під час вагітності, пологів чи годування грудьми.

• СНІД - остання стадія ВІЛ-інфекції

Сторінка № 2

Стадії ВІЛ-інфекції

« Період вікна»

(2-12 тижнів)

Більшість не помічає, що вони інфіковані, але вони можуть на короткий час занедужати.

«Безсцмптомний період»

(від 6 до 10 і більше місяців)

Повна відсутність симптомів або поява деяких з них: втрата ваги, надмірна втома, пітливість, про­нос.

(від 6 місяців до 2 і більше років)

На фоні загального імунодефіциту виникають різні інфекції або злоякісні пухлини, які призво­дять до смерті.

Сторінка № З

ВІЛ не передається

• Через побутові контакти.

• У разі перебування в одному приміщенні.

• Під час поїздки в громадському транспорті.

• Через рукостискання та обійми.

• Через піт чи сльози.

• Через чхання чи кашель.

• В разі вживання спільного посуду чи білизни для спання.

• У разі використання спільної ванни чи унітазу.

• Під час спільних занять спортом.

• Під час поцілунку через слину.

Звичайні побутові контакти з людьми, які живуть з ВІЛ, нічим вам не загрожують. Ви мо­жете почуватися у безпеці, коли спілкуєтесь з ВІЛ-інфікованим.

Сторінка № 4

Запобіжні заходи

• Під час статевого контакту досить подбати про елементарний захист: правильно використовуй якісний презерватив.

• Будь-які маніпуляції ,що порушують цілісність шкірного покриву або пошкоджують слизові оболонки, мають відбуватись лише за допомогою разових або стерильних інструментів. Найпоширенішим шляхом розповсюдження ВІЛ-інфекції в Україні є ін'єкційне вживання наркотиків.

Духовний заповіт матері Терези

- Життя -це можливість, скористайся ним.

- Життя - це краса, милуйся нею.

- Життя - це мрія, здійсни її.

- Життя - це виклик, прийми його.

- Життя - це повинність твоя насущна,виконай її.

- Життя -"це гра, стань гравцем.

- Життя -це багатство, не розтрать його.

- Життя - це кохання, насолоджуйся ним сповна.

- Життя - це таємниця, пізнай її.

- Життя - король лиха, побори все.

- Життя - це пісня, доспівай її до кінця.

- Життя - це боротьба, стань борцем.

- Життя - це прірва невідомого, ступи в неї, не боячись.

- Життя - це фортуна, шукай цю мить.

- Життятаке чудове, не загуби його, це життя, борись за нього.

Філософські казки про сенс життя

Мета. У цікавій ігровій формі з елементами тренінгу та участі спеціалістів (психолога школи, лікаря) розглянути одне з найважливіших філософських питань - питання про сенс життя.

План

1. Створення Дерева Мрії.

2. Людина - це її вчинки.

3. Виступ психолога: «Кризові стани вікових періодів».

4. Виступ вчителя «Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу».

5. Успіх - це шлях, а не мета.

6. Скарбничка мудрості.

Життя - як шкільний зошит: чистий лише спочатку, а потім стає брудним; у ньому з'явля­ються помилки, які видаються нам несправедли­вими; оцінки, які вважаємо занизькими; ми вири­ваємо з нього цілі сторінки для своїх забав; і він швидко закінчується.

Костянтин Меліхан

Хід заняття

1. Учитель. Природа створювала людину мільйонів років, вона клала цеглину за цеглиною, поки не отримала потрібний результат. Хтось колись говорив, що людина повинна за своє життя зробити три речі: посадити дерево збудувати дім та народити спадкоємця. Дуже, довго чекати, поки з'являться результати, тому сьогодні спробуємо трохи наблизити майбутнє Подивіться на дерево, зображене на ватмані: йому бракує?

(Листочків)

Це Дерево Мрій, бо листочки на цьому це ваші мрії. Мрія - це мета життя. Для досягнення мети важлива робота не лише з майбутнім, але й з минулим, здатність сприймати своє життя як безперервний ланцюг подій. Від того, які події з минулого ми згадуємо, залежить ставлення життя і до нашого майбутнього. Деякі люди згадують всі неприємності, які з ними сталися у минулому і з цього випливає висновок, що все їхнє життя - це суцільний ланцюг невдач. Якщо згадаються всі хороші події та досягнення, то виникне впевненість у своїх силах . Але щоб не стати занадто самовпевненим, навчіться аналізувати події. Зараз я роздам вам ось ці листочки, на яких ви напишете кожен свою мрію чи мету, яку плануєте досягнути найближчим часом але не пізніше , ніж через 5 років. Ми ці листочки прикріпимо на наше дерево, а через 5 років на нашій зустрічі повернемось до нашого дерева і перевіримо чи збулись наші мрії, я теж напишу побажання. Згода?

2. Пригадуючи рядки з нашого епіграфу, що життя - це чистий зошит, але лише спочатку, скажііть, як ви думаєте, приблизно до якого віку зошит залишався чистий?

(Я думаю, поки ви зробили свій перший самостійний вибір, керу­ючись власним досвідом).

Якщо вам доведеться розповідати про якусь людину, ми говоримо про вчинки, які характеризу-цю людину. «Людина є не що інше, ніж низка вчинків» - говорив Регель. А вчинки людей : це поведінка стосовно інших і ставлення до самого себе. Тобто - це моральність людини. Мораль дуже дивна штука: її наявність непомітна, не її відсутність позначається фатальним чином.

Вправа «Лінія життя»

Зобразити свій життєвий шлях у вигляді лінії, на якій позначити найпам'ятніші дати з минулого, теперішнього і ті, що плануються на майбутнє.

А тепер уявіть, що на певному етапі вашого життя ви потрапили у залежність від алкоголю, сигарет, наркотиків чи важко захворіли. Розкажіть, що ви зробите, щоб вийти з цієї ситуації? Опишіть свої кроки виходу з кризової ситуації.

(Поради та коментарі психолога).

Будуючи лінію життя майже всі написали про створення сім'ї. Я пропоную провести невеличке бліц-опитування, щоб перевірити, якими ви буде-батьками.

1.Ваші інтуїція і досвід - найкращі порадники у вихованні дитини?

2. Чи ви довірите таємницю своїй дитині, яку нікому іншому не розповіли б?

3. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?

4. Ви попросите пробачення в підлітка за свою поведінку?

5. Ви вважаєте, що дитина не повинна мати таємниць від своїх батьків?

6. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі своєї дитини, чи вам байдуже?

7. Ви можете втриматись від купівлі якоїсь речі для підлітка (навіть коли маєте гроші), бо знаєте, що їх у нього вистачає?

8. Ви вважаєте, що до певного віку найкращий виховний аргумент для дитини - фізичне пока­рання?

9. Ваша дитина завдає вам більше клопоту, ніж радості?

10.Чи вам не здається, що підліток може учити вас нових думок і поведінки?

Поради: не забувайте - батьківство і матери­нство - це, свого роду, контракт, укладений принаймні на 18 років вашого життя. І робочий день у вас ненормований, і працюєте без вихідних. Кожного дня до вас звертатимуться за порадою, допомогою та іншими проханнями. Завдання батьків - почути ці прохання і вико­нати їх. Якщо взявся допомагати - допомагай з радістю, а не виконуй свій обов'язок як важку повинність.

Пам'ятай: як научиш, виховаєш - такою і бу­де твоя дитина. Розмова з вашою дитиною має бу­ти діалогом, а не лекцією (більше п'яти речень поспіль - це вже лекція).

А саме головне: якщо в родині присутня любов, взаємоповага, підтримка, я вірю, що дитина не піде на вулицю шукати екстріму чи проблем.

3. Виступ психолога «Кризові стани вікових періодів».

4. Ще однією задачею на вашому шляху є збереження здоров'я. Здорова людина - це не тільки фізичний розвиток, а й її душевний став. В усі віки джерелом мудрості вважалася «Біблія»,сміливо можна назвати скарбничкою порад, тож прислухаємось до її пора (виступ вчителя української літератури)

5. Ви мали домашнє завдання, створити власну формулу успіху.

(Презентація «Формул успіху»).

Чи важливі для успіху:

• наполегливість;

• упевненість;

• почуття гумору;

• уміння спілкуватиря з людьми?

На закінчення нашого заняття я б хотіла розповісти вам одну притчу.

Жив собі один хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати їх у паркан щоразу, Коли хлопець втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився володіти собою і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалась. Хлопець зрозумів, що легше навчитись володіти собою і своїми емоціями, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав, що в цей день він не забив жодного цвяха. Тоді батько наказав витягати з паркана по одному цвяху в той день, коли він не втратить самоконтролю і ні зі ким не посвариться. Минали дні і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: «Ти добре поводишся, синку, подивися, скільки дірок залишилося... Огорож вже ніколи не буде такою, як колись...»

Коли ви з кимось сваритесь й кажете йому що неприємне, ви залишаєте в ньому такі рани, як діри на паркані. І ці рани залишаються, незважаючи на те, скільки разів ви попросите пробачення. Словесні рани болять так само, як і фізичні.

Тож, якщо можете, пробачте мені ті діри, які, можливо залишила у вашій огорожі. І якнайменше самі залишайте їх на своєму шляху. Не забивайте цвяхи непорозуміння та ворожості, жорстокості та егоїзму в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо один одного!

Слово, окрилене любов'ю

(Звучить романс з музичної ілюстрації до повісті О.С. Пушкіна «Метель». На екран про­ектуються слайди: «Божа Матір Донська» Фе-офана Грека, «Портрет Симонетти Веспучі» С. Ботічеллі, «Джоконда» Леонардо да Вінчі, «Сікстинська мадонна» Рафаеля).

Ведучий. Жінка... Скільки про неї сказано і на­писано. В усі століття.їй поклонялися художни­ки, поети, музиканти. Вона була мрією, посмішкою, журбою, всесвітньою радістю і без­межною печаллю, її звали Лаура, Беатріче, Оле­на, Венера, Нефертіті, Марія, Ксенія, Ганна... Ба­гато з цих імен стали символами: відданості і вірності - Пенелопа, краси і жіночності - Олена, натхнення і поклоніння - Лаура, Беатріче, муд­рості і державного розуму - Ольга і Роксолана, непокірності ворогу - Євпраксія, всепокірної зас­тупницької любові до людей - Марія.

Сьогодні ми розповімо про жінок, які добилися слави своїм поетичним талантом, даром Божим. Вони спростували погляд на те, що поезія - це привілей чоловіків. Для привабливих жінок, про яких піде мова, поезія - не примха, не випад­ковість. Вона - зміст їхнього життя, засіб вислов­лювання свого «Я», відповідь серця на радість і гіркоту буття.

(Звучить мелодія сіртаки. На екран проекту­ються слайди з краєвидами Греції).

Ведуча. На початку V ст. до нашої ери на острові Лесбос жила поетеса Сапфо. Довгі роки керувала

школою, де дівчата займалися літературою,музикою, співом. Вона творила весільні пісні і гімни , виконуючи їх під акомпанемент ліри або кіфар вірші поетеси були присвячені любові, ніжному спілкуванню подруг, дівочій красі. У літературознавстві збереглося навіть поняття «сапфічна строфа» - своєрідний прозо-віршований розмір.

Ведучий. Одні легенди малюють Сапфо хслодною і недоступною, інші навпаки - розповідають про те, що із-за безнадійного кохання вона кинулася зі скелі. Для древніх Сапфо була ідеалом гармонійної особи. В її честь карбували монети, яких вона зображувалася з лірою в руках. Платон називав її жрицею краси і писав:

Девять лишь муз называя,

Мы Сапфо наносим обиду:

Разве мы в ней не должны

Музу десятую чтить.

Богу равным кажешся мне по счастью

Человек, которий так близко-близко

Пред тобой сидит, твой звучащий нежно

Слушает голос

Й прелестный смех. У меня при атом

Перестало сразу бы сердце биться:

Лишь тебя увижу, уж я не в силах

Вымолвить слово.

Но немеет тотчас язик, под кожей

Бистро легкий жар пробегает, смотрят.

ничего не видя гдаза, в ушах же -

звон непрерывный.

Потом жарким я обзываюсь,

Дрожью члены все охвачени,

Зеленеє становлюсь травы,

Й вот-вот как будто

С жизнью прощусь я.

Сапфо.

(Звучать п'єси для органу Людвіга ван Бетхо-та. На екран проектуються слайди із зображенням середньовічних костьолів і замків)

Ведуча. Середньовіччя... При дворах знатних сеньйорів, у замках за високими зубчастими стіна-народжується поезія, як» вимагає вихованості вміння служити прекрасним дамам. Трубадури -звіяні поети - визнають себе васалами дами, вихваляють її достатки, красу і благородність, є кохання невід'ємне від страждань, але це -солодке страждання. А прекрасна дама сидить на балконі свого замку і слухає пісню, милується природою, відвідує рицарські турніри, відправляє чоловіка в хрестові походи. Розповідають, що трубадур граф Джауфре Рюдель побачив мініатюрний портрет графині Тріполітанської і закохався в неї. Пройшовши багато перешкод, хворий, змучений, врешті-решт добрався в Тріполітанію до своєї дами серця. Побачив її і помер у неї на руках. Ведучий. Не всі трубадури здійснювали такі подвиги. За легендою героєм лірики знатної поетеси жінки графа Пуат'є - Беатриси де Діа був РабаутIII, граф Оранський, який кохав із розрахунком.

Мне любовь дарит отрадуЧтоби звонче пела я, Й заботу, й досаду Прочь гоню,мои друзья. Й от всех наветов злих

Ненавистников моих

Становлюсь еще смелее –

Вдесятеро веселеє!

Строит мне во всем преграду

Их лукавая семья, -

Добиваться с ними ладу

Не позволит честь моя!

Я сравню людей таких

С пеленою туч густьіх,

От которых день темнеє, -

Я лукавить не умею.

Злобний ропот вам не стих,

Но глушить мой смелый стих –

Лиш напрасная затея.

О своей пою весне я!

Беатриса

(Звучить вальс Ф. Шопена. На екран проекту­ються слайди з репродукціями Картин Рафаеля, Леонардо да Вінчі).

Ведуча. Епоха Відродження створює тип освіче­ної жінки, яка відіграє значну роль у культурно­му житті Європи. Вірші Джулії Гончака, Ве­роніки Франко, королеви Маргарити Наварської читають, переписують, співають, їм наслідують.

Ведучий. У їхній поезії стільки віри і надії на краще. Адже життя жінки, аристократка вона чи простолюдинка, окреслювалось чіткими правила­ми про те, що можна і чого не можна, жорстокою регламентацією: як ходити, що читати, що співа­ти і кому писати. Жінки-поети відрізнялися ши­рокою освітою, покровительством, вільнодум­ством. Вони створюють себе і не претендують на славу.

Ведуча. Вельможна італійка Гаспара Стампа покохала одного вельможу. Але він пішов на війну у Францію і незабаром забув її. Поетеса про­жила 31 рік й історію свого кохання переридала в поетичних творах.

Синьор, не тратьте ваших юних лет

На беспокойньш труд погони страстной

За славой й почетом по опасной

Стезе отличцй всяких й побед.

Исполните любви благай завет.

Давайте жить четой во всем согласной

В долине зтой тихой й прекрасной,

Покуда нам сияет солнца свет.

Плоди честолюбивых всех усилий

Всегда горьки. Й слава й почет

Навек забудутся в сырой могиле.

А тут, средь птиц, Чей звонкий хор повт –

Хвалу любви, ми радостно би жили,

Сбирая рази й плоди весь год.

Гаспара

(Звучить «Сентиментальний вальс» Я. Чайковського. На екран проектуються слайди із зоб­раженням пейзажів Росії).

Ведучий. А тепер перенесемося у XVIII ст. Бу­дується величавий град Петра, виблискує красою Ермітаж...

У літературі з'являються імена Катерини Княжніної, Марії Зубової, Прасков'ї Ковальової-Жемчугової, Зінаїди Волконської.

Ім'я Зінаїди Олександрівни Волконської невід'ємне від долі Пушкіна,, Баратинського, Ве-невітінова. Її освіченість, талант співачки, титул і багатство чоловіка приваблювали багатьох. Вона була близькою до декабристів, із її будинку від'їжджала в Сибір до чоловіка Марія Волконська. На віллі у Римі знаходили у Волконських гос­тинність Микола Гоголь, Олександр Іванов і Карл Брюллов. А старість її була сумною: будинок, май­но, навіть склеп, де знаходилося тіло чоловіка -все було продано за борги. Але вона встигла і зуміла сказати своє слово в літературі.

Звезда моя! Свет предреченних дней,

Твой путь й мой судьба сочетавает,

Твой луч светя звучиш в душе мое,

в тебе она заветное читаєт.

И жар ее, твой отблеск верный здесь.

Звезда души, без суєтних наград

Преданности, участий сердобольных,

Волнений, слез, младенческих отрад,

Звезда надежд, звезда поривав вольных,

Забот души сроднившихся со мной,

Звезда моей мелодии живой!

Звезда моя! Молю мольбой завета!

Когда в очах померкнувших любя,

Зовущий луг уж не найдеш ответа,

Молю, чтоб тьі, приняв мой жар в себя,

Светя на тех, кого я здесь любила, хранящий взор собою заменила!

Волконська

(Звучить прелюдія соль мажор № 5 С. Рахманінова. На екран проектуються жіночі портрети В. Боровиковського, Д. Левицького, Ф. Рокотова).

Ведуча.

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Ведучий. Ці рядки вийшли з-під пера нашої землячки - талановитої поетеси Лесі Українки. У 9 років вона написала свій перший вірш «Надія», а в 22 роки видала першу поетичну збірку «На крилах пісень». Незважаючи на те, що з дитин­ства хворіла тяжкою хворобою - кістковим тубер­кульозом - Леся зуміла оволодіти дев'ятьма іно­земними мовами, добре знала літературу, цікави­лась науками, професійно грала на фортепіано. Але найбільше її талант проявився в поезії. «З часів Шевченка Україна не чула такого сильного, гарячого і поетичного слова, як з вуст цієї слабо­сильної хворої дівчини» - писав І. Франко.

Не жаль мені, що я тебе кохаю,

Та в нас дороги різна розійшлись.

Ні не кажи, що зійдуться колись!

Не зійдуться, мій друже, я те знаю.

Моє кохання - то для тебе згуба.

Ти наче дуб високий та міцний,

Я ж наче плющ похилий та смутний,

Плюща обійми гублять силу дуба.

Та без притулку плющ зелений в'яне,

Я не зав'яну, я знайду руїни,

Я одягну обдерті, вбогі стіни.

Зелений плющ оздобою їм стане.

В країну смутку вітерець прилине

І принесе мені луну розмови

Від мого дуба любого з діброви,

І спогад любих літ повік не згине.

Леся Українка

(Звучить симфонія № 8 Ф. Шуберта).

Ведуча. XX століття. Століття бурь, потрясінь і втрат. Він приніс в літературу два жіночі імені -Ганна і Марина. Дві жінки - дві трагічні долі. Обоє втратили коханих, обоє пережили арешти власних дітей, обоє переносили страждання. Але обоє пізнали прекрасне почуття любові, котрій присвятили багато своїх віршів.

Не будем пить из одного стакана

Ни воду мы, ни сладкое вино,

Не поцелуемся мы утром рано,

А к вечеру не поглядим в окно.

Ты дышешь солнцем, я дышу луною,

На живы мы любовью одною.

Со мной всегда мой верный, нежный друг,

С тобой твоя веселая подруга,

Но мне понятен серых глаз испуг,

Й ти виновник моего недуга.

Коротких мы не учащаєм встреч.

Так наш покой нам суждено беречь

Лишь голос твой поет в моих стихах,

В твоих стихах моє диханье веет.

О, єсть костер, которого не смеет

Коснуться ни забвение, ни страх...

Й если б знал ты, как сейчас мне любы

Твой сухие розовые губы!

Г. Ахматова

Ночи без любимого - й ночи

С нелюбимым, й большие звезди

Над горячей головой, й руки,

Простирающиеся к тому -

Кто от века не был - й не будеш,

Кто не может;быть - й не должен быть…

Й слеза ребенка по герою,

Й слеза героя по ребенку,

Й большие каменные горы

На груди того, кто должен вниз...

Знаю все. Что было, все, что будеш,

Знаю всю глухонемую тайну,

Что на темпом, на косноязычном,

Языке людском зовешся - Жизнь.

М.Цветаева

Ведучий. В один ряд до цих жінок трагічної, приєднуємо й українську поетесу Олену Телігу. Це ім'я повернулося до нас лише із здобуттям лежності нашої держави. Нині її іменем на вулиці, школи, бібліотеки, стали традиції всеукраїнські літературно-мистецькі фестивалі на краще виконання її творів, заснована літературно-мистецька премія її імені.

Щороку в день народження і в день загибелі поетеси покладаються вдаються квіти у Бабиному Яру біля дерев яного хреста, де покоїться її прах, разом із прахом розстріляних гестапівцями у 1942 році українських патріотів.

За вікнами день холоне,

У вікнах - перші вогні...

Замкни у моїх долонях

Ненависть свою і гнів

Зложи на мої коліна

Каміння жорстоких днів,

І срібло свого полину

Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце

Співало, як вільний птах,

Щоб ти, найміцніший, сперся,

Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим,

М'яким, мов дитячий сміх,

Згашу полум'яне пекло

В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори

Проріже перша сурма,

-В задимлений, чорний морок

Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою

-Я плакать буду пізніш!

Тобі ж подарую зброю:

Цілунок, гострий, як ніж.

Щоб мав ти в залізнім свисті

-Для крику і для мовчань

-Уста рішучі, як вистріл,

Тверді, як лезо меча.

О. Теліга

(Звучать п'єси для органа Людвіга ван Бетховена).

Ведуча. Наприкінці п'ятдесятих років на українському поетичному небосхилі зійшла нова зоря, яка сяє і по сьогодні... Ліна Костенко. Вона відразу заявила про себе своїм гострим словом.

Щоб упокорити свідому непоступливість поетеси, високі мужі через видавництва робили так, аби це гостре слово мужньої жінки не дійшло до читача. Тільки Ліна Костенко не зрадила ні себе, ні поезію. Вона ненастанно, одержимо творила й піднеслася до висот такого духовного подвижництва , що її феномен в українській літературі залишиться неперевершеним і вічним.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять,

В сімнадцять гарних, неповторних літ.

Ти не дивись, що дівчина сумна ця.

Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вишенька.

Але печаль приходить завчасу,

Це ще не сльози - це квітуча вишенька.

Що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємністю:

Хлопчина їй не відповів взаємністю.

І то чому: бо любить іншу дівчину,

А вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Як пощастило дівчині в сімнадцять!

Л. Костенко

Ведучий. Жінки…розумні, гарні, талановиті.Вони палали самі та освічували шлях іншим поезією, любов ю, красою.

Кiлькiсть переглядiв: 99

Коментарi

  • AnnaCern

    2017-01-24 06:18:35

    http://allpiconline.com [url=http://cobhr.ru]cobhr[/url] rmoscow...